Осінній ліс щедрий на подарунки. Кожен з них є безцінним.
А один з них, без перебільшення, «золотий». Йдеться про «пилок» дерези. Так у нас на Поліссі називають плаун булавовидний. − Lycopodium clavatum L. – плаун звичайний, плавун-трава,
сварник. Рослина ця не схожа на більшість – вкриті дрібними лусочками стебла стеляться, утворюючи вічнозелений килим. На кінці гілочок виростають спороносні колоски. Наприкінці літа або на початку осені з них висипаються спори (як кажуть, «пилок»), якими рослина «розселяється».
Напевно, кожен, хто гуляв сосновим лісом у серпні і ступав на плауновий «килим» помічав, що з-під ніг здіймалася жовтувата хмарка – це і є дрібненькі, як пил, спори лікоподія. Колись його збирали на експорт. Продавали не за гроші - за золото! У чому ж така їх цінність?
Дрібнодисперсний порошок, який у масі представляють собою зібрані спори, є чудодійними ліками від пролежнів, гнійних захворювань шкіри та ідеальною присипкою для малят.
У складі спор лікоподія до 50 відсотків складних жирів, які й мають загоювальний ефект, а також багатий набір мінеральних сполук, які підсилюють лікувальну дію .
Рослина розростається дуже довго, тому виривання пагонів дуже їй шкодить – відновлення триватиме десятки років. Тому, як і збирати лікоподій, то не зриваючи, а зрізуючи пилконоси.
Ми, полісяни, маємо подбати про збереження цієї дивовижної лікарської рослини для нас самих!