Новина

Колесов та його "меч".

Вже майже півтора століття на теренах України (і не тільки) лісівники висаджують ліс за допомогою знаряддя, що зветься «меч Колесова». Це - не меч у повному розумінні. І не заступ. Пристосування має ідеальні параметри і для зручності роботи із ним, і для приживлюваності сіянців лісових культур, зокрема сосни. Адже саме для заліснення сосною територій із піщаними ґрунтами його й винайшов Олександр Андрійович Колесов.

Мечі Колесова на ділянці лісовідновлення

Погруддя Олександра Колесова у Малій Данилівці

Табличка з цитатою Олександра Колесова

Висадка лісових культур на ділянці лісовідновлення

Пам'ятник мечу Колесова у Малинському фаховому (лісотехнічному) коледжі

Хто такий Колесов і звідки усе почалося. На вулиці Академічній, що у селищі Мала Данилівка неподалік Харкова, перед корпусом кафедри фармакології та токсикології Харківської державної зооветеринарної академії стоїть погруддя людині, яка зробила тиху революцію у лісоводстві. Саме тут колись розташовувався один з корпусів землеробного училища, де з 1873 року працював Олександр Колесов.  Спочатку викладав рослинництво та ботаніку, а тоді й очолив навчальний заклад. Практична робота велася на чималих площах земельних угідь, що являли собою орні землі, луки, вигін, сад, ділянку лісу … . Однак 80 відсотків території займали майже суцільні піски. Вони й стали майданчиком для дослідів із заліснення та випробовування різних конструкцій знаряддя для посадки. Адже до цього практикували висівання насіння просто на ділянках – насіння давало сходи, але вони часто висихали під час літньої спеки. Вчений разом із студентами створив і розсадник, зробивши ставку на сосну, яка за своїми біологічними особливостями мала стати основою для майбутніх «піщаних» лісів. 

Меч Колесова виник не одразу. Зразком для його модифікацій стали різні садильні кілки. Вони були або не досить зручними, або не дуже довговічними. Впродовж багатьох років тривало  випробовування різних методів посадки та експерементальних знарядь. Приблизно у 1883 році (за записами науковця) виникла модель, яка найкраще себе показала. Отже конструкція  «меча» складається з пластини-пера (до 40 см), стрижня, трубки, що зварені між собою, а також упору. Вага приблизно 6 кілограмів. Технологія посадки «під меч» теж була докладно розроблена і застосовується до сьогодні. Посадку здійснюють двоє: один працює мечем і робить щілину у ґрунті, другий опускає туди сіянець, якій потрібно знову затиснути мечем. Усе виглядає просто, як не знати скільки спроб та помилок було зроблено, аби до того дійти. Чи знаєте, що на території Малинського фахового (лісотехнічного) коледжу встановлено пам’ятник мечу Колесова? Він сьогодні єдиний в Україні. 

А на місці розсадника колишнього землеробного училища зараз зростає цілий лісопарк – справжній пам’ятник праці та винаходу науковця, як і мільйони гектарів штучних лісів, висаджених під меч Колесова.