Новина

22 березня - Всесвітній день водних ресурсів.

Якою б була наша Земля без води? Це – питання риторичне. А чи буде наше Полісся таким мальовничим, зеленим та розмаїтим, яким воно є досі, без річок, ставків, струмків та потічків, що живлять наші ліси та луки? Малинський край пронизує густа мережа «водних артерій». Близько двадцяти річок та річечок, які пролягають територією водозбору річки Тетерів, що є притокою Дніпра, і утворюють сприятливий водний режим для зростання рослинності, мешкання тварин та … життя людей.

На території  діяльності ДП «Малинський лісгосп АПК» налічується 10 (!) водних об’єктів. Це - річки Тетерів, Ірша, Вирва, Тростяниця, Рихта, Візня, Здривля, Різня, Малинське та Візнянське водосховища. У лісах довкола них зростають  добре розвинені і нехворобливі дерева. Переважно це - соснові ліси (супутня порода береза). Їх підлісок багатий на трави, гриби та ягоди, зокрема, ожину та чорницю. Є природній підріст дерев.

Більшості малинчан добре знають лише про кілька річок, як то Ірша зі своє притокою, що зветься Візнею. Бо саме на їх річищах, створені надважливі для Малинщини водосховища – відповідно, Малинське (на річці Ірша) та Візнянське. А ще відомі Лумля та Різня, що протікають з північного заходу на південний схід від Малина. На них теж створено ставища. Лумля впадає у Різню, а та, збираючи численні струмки, впадає в Іршу поблизу села Заруддя – на кордоні Житомирської та Київської областей. Добре знають і люблять малинчани й Здривлю – праву притоку Ірші. Вона - найближча річка до Зибинського дачного масиву та Букача, де має ділянки, значна частина мешканців міста. Звивисті береги Здривлі подекуди утворюють невеличкі піщані «пляжі» та уквітчані «тераси», які ніби створені для пікніків та вилазок на природу.  На рівні футбольного поля, що біля Малинського професійного ліцею, Здривля тихо вливається в Іршу.

Назви ж більшості малих річок, що живлять Лумлю та Іршу призабуті. Мало хто зараз вже може згадати звідки течуть і куди впадать, скажімо, річки Студень, Млинок або Романівка чи Дідівка. А це все - притоки Різні. У Іршу впадають окрім Візні, Різні та Здривлі ще й Тростяниця та, непримітним струмком, Черемуха. А чи взагалі згадає хтось про Рихту, що живить Тростяницю? Притоку Візні - річку Шлямарку? А ще Зибиньку та Букачку (?), що вже стали потічками, але все ще наводнюють Здривлю. Часто ми, полісяни, забуваємо про величезне значення річечок, струмків та джерелець, що роблять наш край неповторним Поліссям. Закидаючи їх камінням, захаращуючи сміттям, змінюючи їх природний плин, «знекровлюємо» наші ліси.

Задля збереження рослинно-тваринних комплексів навколо водних плес водосховищ на річках Ірша, Візня та Різня у різні роки було створено заказники «Гамарня», «Ворсівський» та «Лумлянський» - відповідно. Малинський лісгосп АПК прийняв на себе виконання природоохоронних забов’язань у цих заказниках. Ліс на берегах водосховищ вже має свій особливий мікроклімат – його повітря, насичене цілющим запахом хвої, завжди утримує вологість. Водоймища є частиною єдиної гідрологічної системи, завдяки якій зберігається сприятливий водний баланс в екосистемах, а навколишні ліси – це  місце зростання різноманітних росли, з-поміж яких є й  рідкісні червонокнижні види, місце поселення різноманітних птахів та звірів, місце наповнення та насолоди від незайманої природи – для людей.