У лісах, що вздовж річки Візня, на території заказника «Ворсівський» можна знайти цікаву рослину – лілію лісову . Її пурпурні пелюстки, що закручені доверху, нагадують корону, а довгі тичинки з яскравим пилком схожі на канделябри. Справжня «царівна лісу». Цінний для науки вид - адже існує багато декоративних форм лілії, але вид Лілія лісова – це єдиний представник роду, що зростає у дикій природі. Ареал її поширення: із заходу від Португалії на схід до верхньої течії річки Лєни (Східна Сибір).

Легенда про лілію лісову розповідає, що вона виросла із серця воїна. Тож ця квітка є символом хоробрості та стійкості. Наукова назва — Lilium martagon — у перекладі означає «лілія Марсу». (Марс у римській міфології вважався богом війни та покровителем воїнів.) Народні назви — «маслянка», «масляночка» — вказують на те, що лілія лісова є їстівною. У давні часи цибулини цієї рослини згодовували коровам, щоб молоко було жирнішим, а народи, які населяли Сибір, їли її цибулини вареними, печеними, сухі цибулини мололи на борошно та пекли хліб.

Цвіте рослина у червні-липні. Плодоносить у серпні. Плід - шестигранна ребриста коробочка. Розмножується насінням і цибулинами.

В Україні лілію назвали «лісовою», бо росло її в наших лісах дуже багато. У наш час популяції лілії лісової нечисленні. Основними причинами зміни чисельності є зривання на букети, викопування цибулин, знищення місць зростання. Тож з Лілія лісова визнана рідкісною рослиною, занесена до Червоної книги України та охороняється Законом.

Росте лілія надзвичайно повільно. Якщо вона виростає з насінини, то вперше зацвітає лише на сімнадцятому році життя!

Go to top
web site developer Bagnyuk Vitaliy https://vk.com/genowa